Опис досвіду роботи

Опис досвіду роботи вчителя початкових класів 
Половлівського НВК "ЗОШ І-ІІ ст. - ДНЗ" 
Мініч Юлії Валеріївни

 «Вчитель живе доти, доки вчиться,

тільки-но він перестає вчитися,

в ньому помирає вчитель»

К.Ушинський

Найважливіше у роботі вчителя – це завжди пам’ятати, що кожна дитина - особистість, і знайти до неї ключик – то мудрість учителя. Учень має відчути, що він потрібний, що його чекають у школі, вірять у нього. Адже прийшла дитина до школи сповнена надії, що її чекає світ казки: захопливий, цікавий, інтригуючий. А вчителі повинні намагатися здійснити ці сподівання і водночас забезпечити постійне збагачення і розвиток розумових сил і здібностей. Тому ставлю перед собою перспективну мету: підготувати дитину не до наступного уроку, а до самостійного життя, тобто, виявити творчий потенціал учнів, створити умови для розвитку творчої особистості, яка вміє формувати власну думку, розв’язувати проблеми, здатна самостійно займатися власною освітою. 

Саме з цією метою все частіше впроваджую педагогічну технологію «Створення ситуації успіху», щоб учень почувався в школі добре, щоб був упевнений у тому, що він «не гірший за інших». Прийоми цієї технології дають можливість досягти більшої результативності у роботі на уроках.

За основу спілкування завжди беру доброзичливість і щирість, принциповість і відповідальність, бо саме від цього залежить чи стане педагог для дитини близькою людиною. Намагаюся встановити з дітьми гарні, доброзичливі стосунки, створити колектив, спрямувати процес навчання так, щоб дітям було цікаво вчитися самостійно набувати знання і радіти своїм відкриттям. 

Я завжди пам’ятаю про те, що вчитель - то є новатор, що для вирішення проблем інтеграції важливий професійний розвиток і подальше його вдосконалення, організаційна та педагогічна культура, особистісні якості, цінності та педагогічна компетентність, які намагаюся удосконалювати, поповнювати новизною, використовувати нові інтерактивні інноваційні технології. Наприклад: робота  в парах, ротаційні трійки, „Два – чотири – всі разом”, „Карусель”, роботу в малих групах, „Акваріум”,  мозковий штурм, презентація роботи,  анкетування. Не зупиняюсь на досягнутому, враховуючи вимоги часу, зміни в освіті, її модернізації, не перестаю вчитися, поповнювати професійно-фахові знання і вміння, вивчаю державні та нормативно-правові документи про освіту та керуюся ними в роботі.

Перебуваю в постійному пошуку форм і методів, які б допомагали школярам навчатися, сприяли розвитку, самопізнанню, становленню дитини, допомагали створювати свою картину світу в процесі творчої праці. Працюю над розвитком активного словникового запасу дітей, умінь швидко добирати слова для висловлення своїх думок. Для цього знаходжу різноманітні ігри-змагання, дидактичні ігри.

На уроках намагаюся використовувати нестандартні форми організації навчання, інтерактивні, інноваційні технології, щоб кожен урок перетворився на урок-мислення, урок-спілкування, урок-діалог, урок-пошук, урок-творчість і т. д. З різноманітної кількості нових інтерактивних технологій викладання матеріалу на уроках читання використовую  постановку й розв’язування певної проблеми саме на початку уроку. Це активізує учнів, допомагає їм логічно мислити. Також керую проектною діяльністю учнів (навчальні проекти в 4 класі: «Т.Г.Шевченко – великий поет», «Дитячі роки І.Я.Франка» , «Леся Українка – поетеса українського народу»(2015-2016 н.р.)), використовую диференційовані домашні завдання.

На уроках математики часто використовую роботу на картках, для усної лічби рухливі змагання з обчисленнями прикладів, при цьому диференціюю завдання.   Щоб заохотити дітей до навчання використовую на уроках математики цікаві розминки, але обов’язково пов’язані з основною темою уроку. Деякі з них беру з методичних посібників, а деякі «народжуються» під час підготовки до уроку.

На уроках часто використовую ігри. Метою проведення ігор на уроках української мови є формування фонематичного слуху, орфографічної грамотності, розвитку зв’язної мови. Для формування орфографічної грамотності використовую прийоми колективної роботи над помилками, коментоване письмо. Велику увагу приділяю розвитку зв’язного мовлення учнів.

Під час уроків і позакласних заходів намагаюсь долучити до роботи й участі якомога більшу кількість учнів і допомогти їм розкрити себе, свій творчий потенціал. Адже ми знаємо, що кожна дитина може себе проявити в чомусь. Це можуть бути високі знання з різних предметів, а може бути чудова акторська майстерність чи вміння творити чудові речі власними руками. Ми не повинні забувати, що рівень навчальних досягнень не є показником для визначення обдарованості дитини. Тому в роботі намагаюся не пропустити прихованих талантів, виявляю їх і розвиваю. Постійно працюю над формуванням життєвих компетентностей своїх учнів. Адже, формування життєвих компетентностей учнів має велике значення для здобуття знань, набуття вмінь, розвитку допитливості, асоціативності, креативного мислення, реалізації їхніх здібностей і задатків у нестандартних умовах на уроках і в житті.

Велику увагу приділяю вихованню. Намагаюся навчити дітей бути чуйними, доброзичливими, патріотами рідної землі. Плануючи виховну роботу керуюся «Національною програмою виховання школярів». Закликаю учнів приймати  участь у благодійних акціях, адже дитина, яка вміє співчувати, буде доброю і чуйною людиною. Учні класу з задоволенням брали участь в таких акціях: «Зберемо портфель першокласнику зі сходу», «Допомога людям зі сходу», «Допоможемо постраждалим воїнам» (збір кришечок), благодійних ярмарках, допомога односельчанам, збір скла та інших акціях. Залучаю учнів до участі в загальношкільних заходах: «Дари осені», «Конкурс козацької пісні», «Нумо, хлопці», «Міс осінь»,  «Новорічний ранок», «Конкурс колядок та щедрівок», «Свято 8 Березня», конкурси стінгазет та ін..

    Учнів заохочую брати  участь у всеукраїнських конкурсах «Кенгуру» і «Соняшник», «Конкурс ім.. П.Яцика», олімпіадах та ін.. Це чудовий спосіб проявити себе, навчитися долати труднощі і здобувати успіхи.

    Беру участь у методоб’єднанні вчителів початкових класів, співпрацюю з колегами, учнями, батьками. Для підвищення майстерності користуюся фаховою, методичною літературою. Багато в чому мала допомогу від методичної роботи на районному рівні, оскільки період роботи припав на період зміни навчальної програми.

Не зупиняюсь на досягнутому, враховуючи вимоги часу, зміни в освіті, її модернізації, не перестаю вчитися, поповнювати професійно-фахові знання і вміння, вивчаю державні та нормативно-правові документи про освіту та керуюся ними в роботі. Постійно ознайомлююся з новими технологіями навчання.

Неодмінно використовую і інтерактивні технології в роботі. Для досягнення кращих результатів вміло користуюся різними засобами навчання: - об’єкти навколишнього середовища, наочність, підручники, роздатковим дидактичний матеріал, додаткова література, технічні засоби навчання, комп’ютер, медіатеки.  Беручи до уваги, наскільки невід’ємною частиною життя учнів стали комп’ютери і планшети, намагаюся якомога частіше створювати презентації на різні теми, використовувати різні навчальні комп’ютерні програми.

Організовую роботу з дітьми, використовуючи різні форми діяльності учнів: фронтальні, групові, індивідуальні. 

Керуюся у роботі принципами:

- науковості; 

- доступності; 

- наочності; 

- проблемності; 

- самостійності й активності; 

- систематичності і послідовності; 

- індивідуальних особливостей; 

- диференціації; 

- інтеграції; 

- свідомості й стійкості засвоєння знань; 

- зв'язок із сучасним життям; 

- єдність мети (дидактичної, навчальної, виховної, здоров’язберігаючої.) 

Оскільки працюю  з молодшими школярами,  добре знаю їх психологію, вікові особливості, але постійно поповнюю знання з психології, фізіології. Адже час не стоїть на місці, все змінюється і особливості поведінки дітей теж. В них нові пріоритети, бачення навколишнього світу. А кожен вчитель повинен рухатися разом з часом.

Намагаюся як ніяк глибше проявити свій творчий потенціал у роботі з дітьми, у співпраці з колегами, батьками. Проявляю уміння використовувати професійно-фахові знання в нових ситуаціях, створювати їх. Спрямовую творчу педагогічну діяльність на формування освіченої, вихованої, розвиненої особистості учня, на формування соціально активної особистості. Для цього вивчаю технології творчої педагогічної діяльності. 

Не можу уявити себе без професійно-особистісних якостей: без любові до дітей, доброти і чуйності, толерантності, доброзичливості, відсутності користолюбства, цілеспрямованості, уважності, організованості, дисциплінованості та інших якостей.

На уроках створюю такі педагогічні ситуації, щоб учні стали ініціативними, творчими й толерантними. І при цьому стараюся бути для своїх учнів помічником і учасником спільноти пізнання проблемної ситуації.

Прагну стимулювати, провокувати, полегшувати пошук істини. Разом з учнями вчусь швидко аналізувати побудовані учнями варіанти розв’язку проблеми. Втручаюсь ледь помітно, ненав’язливо, зважено, щоб учні самі прийшли до оптимального розв’язку, а не слідувати моїм пропозиціям.

Розвивати творчість – означає для мене виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий.

Тому на кожному уроці я ставлю перед собою такі завдання: 
– запалити в дитячому серці вогник допитливості; 

– збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей; 

– розвивати різні види пам'яті; 

– розвивати уяву і фантазію; 

– розвивати увагу, спостережливість; 

– формувати мовленнєві вміння, комунікативно – творчі здібності; 

– пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним; 

– навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;

– виховувати національну самосвідомість, духовність.

Також дуже широко і систематично я використовую інсценізацію, що розвиває пам’ять, творчу уяву, креативне мислення, мову, мовлення, вміння спілкуватися, самостійність. Робота над розвитком пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей підвищує продуктивність праці моїх учнів. Вони цікавляться, що буде завтра, придумують свої завдання, вірші, загадки.

 Із своєї практики можу сказати, що будь-яка робота повинна виконуватися з задоволенням, з радістю, тоді буде і позитивний результат. А тому уроки намагаюся перетворити в радісну, творчу і корисну працю. 
Раджу молодим вчителям не боятися нововведень, не обмежуватися лише підручником, і з першого ж дня працювати на учня, на його розвиток. 
Я намагаюся перебувати в постійному пошуку форм і методів, які б допомагали школярам навчатися вчитися, сприяли розвитку, самопізнанню, становленню дитини, допомагали створювати свою картину світу в процесі творчої праці.

Працюю над такою проблемою «Використання усної народної творчості на  уроках української мови», адже вважаю, що надбання народу за роки – це найкраще джерело знань.  На уроках постійно використовую прислів'я, приказки, загадки, українські народні казки, пов’язую навчання з народним календарем.

З найдавніших часів усна народна творчість була своєрідним способом пізнання навколишнього світу, засобом навчання та виховання. Адже вона виникла і розвивалась у процесі трудової діяльності людей, була спрямована на полегшення праці, часто супроводжувала її. В усних народних творах відбилося розуміння явищ природи, пропонувалися фактичні поради щодо поведінки людей, їхньої праці, збереження здоров'я і т.д. У народних прислів'ях і приказках, загадках, піснях, казках, легендах і переказах акумулюється, зосереджується все, варте уваги нащадків. Ці твори, були ніби неписаним підручником для навчання, розвитку розумових здібностей наступного покоління, розширювали його кругозір, формували естетичні смаки. Через усну народну творчість дітям відкривається краса навколишнього світу, душа народу. Особливо актуальний досвід В.О.Сухомлинського, який радить використовувати фольклор як могутню виховну силу, що розкриває перед дитиною народні ідеали і сподівання.

Фольклорні твори і в наші дні відіграють винятково важливу роль у навчанні й вихованні дітей. Зокрема, вони є дуже цінним матеріалом для розумового, морального й естетичного розвитку учнів початкових класів, збагачують і поглиблюють їхні знання, впливають на формування світогляду. Використання на уроках української мови народного фольклору активізує пізнавальну діяльність учнів та сталий інтерес до навчання. Різноманітні літературні жанри логічно доповнять уроки. Саме тому важливо, щоб учитель з перших днів навчання дітей у школі використовував фольклорний матеріал для розвитку зв’язного мовлення в бесідах. Таким чином, усна народна творчість повинна зайняти важливе місце на уроках в початкових класах. Адже народні загадки, прислів'я та приказки прикмети, пісні, казки, легенди, перекази збуджують уяву й думку дитини, сприяють розширенню і збагаченню її знань про світ, ці твори допомагають збагнути багатство і мелодійність рідної мови, виховують любов до мови і вміння красномовно висловлювати власні думки.

     З давніх-давен прислів’я і приказки широко використовувалися в повсякденному житті. Тут завжди можна знайти привід вжити ту чи іншу приказку чи прислів’я. Часом влучний короткий вислів має більшу виховну силу, ніж довге „читання моралі”.

          Зміст прислів’їв та приказок багатий. Вони дають можливість створити образ, відтворити пейзаж, історичну добу, передати переживання, радість і смуток, возвеличити людину, засудити й викрити негативні риси її. Фразеологізми є своєрідними неписаними етичними законами, яких потрібно дотримуватись у житті. Вивчення їх поглиблює знання учнів про безмежний світ людини, виховує шану до людини, слова, поповнює мовний запас своєрідними стійкими висловами.

      Без прислів’їв наша мова стає бідною, неяскравою. І навпаки, яка красива, багата, образна мова того, хто доречно вживає фразеологізми. Інколи буває так, що тільки завдяки стійким сполученням слів можна висловити своє почуття, дати правильну відповідь, досить влучну і кмітливу. Але цьому треба вчитись.

         В оперативній пам’яті учнів фразеологічних одиниць мало. Через це потрібно на кожному уроці записувати й давати пояснення хоча б 2-3 фразеологізмам ( так радив В.Сухомлинський ).

     Вже в 1 класі на уроках навчання грамоти використовую такі жанри усної народної творчості, як загадки, казки, легенди, прислів’я, прикмети.  Вони чудово підходять для актуалізації опорних знань, розвитку зв’язного мовлення, виробленню вміння висловлювати власні думки. Загадка використана вдало на уроці змушує дітей замислитися, зацікавлює їх, сприяє їх активізації.

    У 2 – 4 класах прислів’я і приказки використовую під час проведення каліграфічного списування на уроках української мови. Пропоную учням каліграфічно списати одне з прислів’їв і за його змістом  проводжу коротку бесіду на етичну тему. Важливо, щоб школярі зрозуміли зміст прислів’їв, вміло використовували їх у своєму мовленні, будували міркування на основі їх змісту.

      На уроках української мови використовую такі види роботи з прислів’ями:

1)     скласти прислів’я зі слів;

2)     пояснити написання слів у прислів’ї;

3)     написати твір за прислів’ям;

4)     дібрати прислів’я зі словниковим словом;

5)     дібрати прислів’я з синонімами (антонімами);

6)     дібрати прислів’я – заголовок до тексту;

7)     дібрати прислів’я  з певною частиною мови;

8)     дібрати прислів’я на певну тему.

Робота над прислів’ями і фразеологізмами є необхідною в заняттях з обдарованими дітьми, під час підготовки учнів до олімпіад, конкурсів.

Активно працюю над проблемою школи: «Використання здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховному процесі».

Сьогодні надзвичайно актуальна проблема здоров’я дітей та реальне погіршення фізичного, психологічного морального  стану відчувають ті ,  хто працює з ними. Здоров'я нації в наш час розглядається як показник цивілізованості держави, що відбиває соціально - економічне становище суспільства. Як говорить народна мудрість, дев’ять десятих щастя людини складає її здоров’я.

         Існує потреба зміни ставлення до здоров'я дитини в системі освіти. Проведений урок повинен виховувати, стимулювати у дітей бажання жити, бути здоровими, вчить їх відчувати радість від кожного прожитого дня, показувати їм, що життя – це чудово, викликати у них позитивну самооцінку.

         Здоров'язберігаюча педагогіка, з одного боку, має сформувати в учнів спеціальні знання, уміння, навички збереження і зміцнення свого здоров'я, створення індивідуального здорового способу життя, а з іншого - передбачати в педагогічних технологіях можливості здійснення самостійних спроб удосконалення себе, свого тіла, психіки, емоцій, працювати над розвитком своїх комунікативних здібностей, виховувати гуманне ставлення до світу, до оточення, до самого себе .

Під здоров'язберігаючими технологіями сьогодні слід розуміти:

         1)  сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);

         2)  оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);

3)  повноцінний та раціонально організований руховий режим.

Сутність здоров'язберігаючих та здоров'яформуючих технологій постає в комплексній оцінці умов виховання і навчання, які дозволяють зберігати наявний стан учнів, формувати більш високий рівень їхнього здоров'я, навичок здорового способу життя.

Я  постійно ознайомлююся з новими здоров’язберігаючими технологіями з методичної літератури. Впроваджую їх у навчальний процес. Часто використовую музикотерапію на уроках трудового навчання та образотворчого мистецтва. Також на уроках використовую динамічні паузи, релаксацію, гімнастику для очей, дихальну гімнастику, гімнастику для пальчиків, паузи позитивних емоцій (жарти, ігрові ситуації), вправи для осанки. Адже здорова дитина  працює уважно, наполегливо, старанно.

Запалити в дітей бажання вчитись і творити – ось моє основне кредо. Всі діти обдаровані і талановиті, тому моє покликання - підтримувати в них талановитість, розвивати і плекати індивідуальне, самобутнє, спираючись на їх природу. 

Давня мудрість говорить: Хто стоїть на місці, той відстає

А хто не хоче відставати, мусить рухатися вперед, і не зупинятися, досягнувши вершини, а підійматися вище. У цьому ц полягає основна місія сучасного учителя.                                   

Лише працюючи над собою, змінюючи себе, розвиваючись, я зможу змінити світ навколо себе. Іншого шляху немає.